Мій позивний Кажан, я служу на мед.еваці у 47 бригаді, зараз на Сумщині. Сама я з Харкова, тому для мене важливо відчувати звʼязок із рідним містом, знати, чим і КИМ воно живе. Я люблю «Накипіло», і обираю підтримувати саме це медіа, будучи частиною спільноти, бо я бачу чесні історії своїх знайомих, що служать та реабілітуються, пишуть вірші або працюють з психотравмами, я бачу історії про роботу ДСНС та інших служб, про виклики материнства та про те, що Музей Природи знову працює. І я вдячна за це редакції.

Я є частиною спільноти, бо вдячна команді «Накипіло» за приклад служіння громаді та відданість своїй справі. Ваша журналістика будує довіру й зміцнює відчуття відповідальності. Мій внесок — це спосіб сказати, що те, що ви робите, важливе для мене.

Я за можливості приєднуюсь до різних локальних спільнот, бо вірю, що об'єднання людей значно сильніші, ніж окремі люди. Тому, коли з'явилась ця опція у «Накипіло», одразу ж долучилась і не пошкодувала.

Дуже приємно, що команда медіа активно включається в це спілкування і регулярно створює додатковий контент для спільноти — щось таке «тільки для своїх», чого не побачать люди ззовні.

Ще для мене важливо, що підпискою на спільноту я можу підтримати роботу незалежного медіа. Це один зі стовпів громадянського суспільства, а воно нам дуже потрібне.

«Накипіло» — це незалежне харківське медіа, яке на мою особисту думку, залишається об'єктивним за будь-яких обставин. Ваші новини актуальні та неупереджені, а матеріали досить ґрунтовні без поверховості та екзальтації, яка притаманна деяким іншим молодим українським медіа. Також ви робите значний внесок у підтримку Сил Оборони України під час великої війни. Як справжній харківський «локал» я вважаю за необхідне підтримувати «Накипіло» у міру власних сил.

Приємним бонусом є чат спільноти, де дуже тішить спілкування з учасниками близькими мені світоглядно. Також вдячний за ті заходи, які ви влаштовуєте для своїх підписників.

«Накипіло» — це вагомий складник того, чому Харків не на темній стороні, не в прірві, бо тут є критична маса людей, яка його тримає. І навіть популістська влада має рахуватися з нею. Завдяки цим людям, попри весь той морок, що відбувається через війну, в нас є щось хороше. Для мене підтримка «Накипіло» — це впевненість у чесності ресурсу, відчуття причетності до важливого, мій внесок як звичайної людини в майбутнє, в якому хочеться жити.

Щойно з’явилася можливість підтримати медіа через такий інструмент як донати, я ані секунди не замислювався — оформив підписку на Спільноту. Людиноцентричність, гуманізм, свобода слова та проукраїнська позиція — це все мені близьке, і це також підтримує команда «Накипіло». Для мене ви стали одним із перших прикладів незалежних та ціннісних медіа в Україні, бо сформувалися в час великих історичних потрясінь. Сама назва говорить за себе: досить мовчати, бо вже накипіло.

«Накипіло» знаю ще з часів його створення, але буду чесною: не могла уявити, наскільки ця ініціатива виросте й якою класною стане. В них немає страху називати чорне — чорним, а біле — білим в угоду так званим «стандартам ВВС», хоча насправді це просто слабодухість та намагання всидіти на всіх стільцях одночасно.

Репортажі та новини, як на мене, важлива складова «Накипіло». Якісні фото, які не порушують етичних норм, змістовне викладення інформації та відсутність нав'язливого клікбейту. Ще люблю статті про історію Харківщини, бо, на жаль, ми багато чого не знаємо та досі ведемося на старі міфи, які спотворюють образ Харкова та області в нашій уяві. Круто відкривати для себе щось нове, дізнаватися більше про минуле та надихатися заради майбутнього.

Ціннісне медіа — це таке, що насамперед поважає свою аудиторію, працює чесно та відповідально. Саме за це я люблю «Накипіло». А ще — за відкритість, критичне мислення та увагу до Харкова й людей, які тут живуть. Ціную ваше медіа за локальний контент, репортажі, аналітику та розмовні формати про місто, людей і життя прифронтового регіону. Із задоволенням слухаю радіо «Накипіло» — воно вже давно стало звичним фоном мого робочого дня.

Підтримуючи медіа прифронтового міста, кожен може зберігати голос міста й підтримувати тих, хто чесно показує реальність воєнного життя. Такі команди, як «Накипіло», формують та об’єднують людей у спільноту і цим допомагають їм залишатися причетними до життя рідного міста, де б вони не були.

Я особисто знайомий з багатьма людьми, які формують Спільноту «Накипіло», бачу, наскільки це сильні та залучені професіонали. Для мене це середовище однодумців, які підтримують одне одного та розвивають Харків. До того ж, незалежні медіа — це чесний голос про правду, яку має чути світ. Особливо зараз, коли Україна перебуває під постійними ударами росіян, коли у світі панують фейки, в тому числі про наш регіон. Важливо, щоб такі медіа жили, щоби Харківщина залишалася почутою. І як підприємець я бачу, що ці медіа допомагають локальному бізнесу бути видимим і розвиватися.

Для мене бути в Спільноті «Накипіло» означає бути дотичною до висвітлення подій війни, бути частиною правди та тисяч голосів. Це наша історія, і в прифронтовому Харкові ця історія найбільш болюча та важка. Крім задачі відбитися від ворога, є ще й інші виклики, як от відтік бізнесів і занепад освіти через онлайн-навчання. Та попри все в місті залишається багато людей, які щодня під ракетами та шахедами працюють, освідчуються в коханні, святкують народини дітей і намагаються втримати зозуленьку. Іншого життя у нас не буде. А про те, яким різним воно є навіть під час війни, варто розповісти нащадкам. Донат на підтримку «Накипіло» — мій внесок у ці розповіді.

У програмістів є приказка: якщо ти пишеш код так, щоб його зрозумів дурник, то тільки дурник його й читатиме. «Накипіло» не очікує на необізнаного читача. Воно інтелігентне та створює глибокий контент. У «Накипіло» є особистість: я можу відкрити статтю на смартфоні та без вдивляння в дизайн сайту з перших рядків зрозумію: це «Накипіло».

Сьогодні варіанти для існування медіа обмежені: або гранти, що не дуже стійко, або власність корпорацій, що небезпечно. Саме спільноти мають вибудовувати стійкі структури. Вміння бути самозарадними, яке врятувало нас на початку повномасштабної війни, справедливе й тут. Тому нам треба підтримувати свої медіа. Це дуже по-українськи: як із добровольчими батальйонами чи волонтерством.